Виховні години

Тема. МОРАЛЬ І МОРАЛЬНІСТЬ - ОСНОВНІ ЦІННОСТІ ЕТИКИ ГРОМАДЯНСЬКОСТІ

Мета: виявлення впливу моралі на відносини та спілкування людей; формування в учнів загальнолюдських норм гуманістичної моралі (добра, взаєморозуміння, милосердя, віри у творчі можливості людини); усвідомлення того, що моральні цінності становлять основу правопорядку; вироблення навичок і звичок моральної поведінки, культури спілкування; виховання почуття необхідності дотримання моральних цінностей суспільства.

Обладнання: плакат з висловлюваннями для вправи «Власна думка», аркуші з визначенням термінів «мораль», «моральність», «совість» , аркуші з прислів’ями; завдання для дидактичної гри «Незакінчене речення».

Хід уроку

 Організація класу до уроку

Забезпечення емоційної готовності до уроку.

Учитель. Доброго дня, любі діти! Сьогодні школа знову гостинно відкрила двері усім своїм учням. Кожен навчальний рік несе кожному з нас творчі відкриття й нові враження. Кожен урок стає для нас початком шляху до нових відкриттів.

Вправа «Обмін побажаннями». Вправа «Мікрофон».

 Назвіть найбільші цінності українців. ( земля, мова, люди, народ, Батьківщина).

 Які ви знаєте правила народної мудрості?

(Живіть так, щоб батькові і матері не було соромно за тебе від людей.

Тільки в чесній праці твоя добра слава.

Контролюй вчинки своєю совістю, дбай про честь свого роду.

Мужньо борони правду, бо лише правдою сильний народ.

До людини з добром, то й від людей добро.)

Вправа «Власна думка».

Учитель. Зверніть увагу на плакат, на ньому написані слова та висловлювання. Прочитайте їх, подумайте і запропонуйте, які з них необхідно прибрати не тільки із плаката, але й з людських учинків.

Слова: друг; перепрошую; ледар; брехня; повага; не твоє діло; милосердя; правдивий; допомагати; злодій; щоб ти подавився; не мели дурниць; честь; вибачте; даруйте на слові; скромність; зазнайство; вихованість; працьовитість; заздрість; мудрість; тобі що, повилазило?; по­дружньому; співчуття; щедрість; не сунь свого носа; всього Вам доброго; ей, ти; любов до ближнього; куди прешся?; тактовність; порядність.

 Основна частина

Учитель. У суспільстві склалося негативне ставлення до виразу «читати мораль». У своєму житті ви, напевно, досить часто говорили або чули роздратоване: «Обійдемося без моралі». Поясніть, що, по-вашому, означає «читати мораль». (Учні пояснюють: це означає соромити, дорікати, сварити за щось.)

Звичайно, ці твердження неправильні. Сьогоднішній урок присвячений тому, щоб зрозуміти, що ж таке мораль і моральність та наскільки це потрібно людині. Прочитайте пояснення:

Мораль - сукупність певних правил і норм поведінки людини в суспільстві, що склалися історично.

Моральність - сукупність навичок і звичок людини, пов’язаних з дотриманням правил та норм моралі.

Мораль містить у собі ідеали, цінності та категорії. Ідеал - це уявлення про краще, цінне і величне. Цінності - це те, що святе для людей. На основі цінностей, які панують в суспільстві, люди будують відносини та визначають пріоритети. Моральні категорії носять біполярний характер. Прикладом цього слугують такі поняття, як «добро» і «зло», «совісність» і «безсовісність», «честь» і «безчестя», «справедливість» і «несправедливість», «милосердя» і «жорстокість». Категорія добро служить початком моральних понять. Етична традиція говорить: усе, що вважається моральним, є добром. Совість - це здатність людини керуватися моральними цінностями у всіх життєвих ситуаціях. Совість - це «внутрішній суд», який людина вершить над самою собою. Не менш важливою категорією моралі є чесність. Чесна людина - сумлінна, щира, заслуговує на повагу.

Які ж етичні норми найбільше шанувалися українським народом?

Учень 1. Передусім, шанувалося почуття любові до батьків. Ця етична вимога відповідає Божій заповіді «Шануй батька і матір свою». Моральним обов’язком дітей була допомога батькам по господарству, догляд за ними в разі хвороби, немічності, вияв повсякчасної уваги, шанування і турботи. Ображати, не слухатись, не шанувати і, що найстрашніше, зректись своїх батьків - це великий гріх, адже вони дали нам життя. Суворо засуджувалась народною мораллю сімейна ворожнеча.

Учитель. Давайте поміркуємо разом, що значить шанувати батьків своїх, у чому це має виявитись.

(Шанувати батька і матір - це значить бути з ними ввічливими, не вживати грубих слів; шанувати працю батьків; бути уважними до них; допомагати їм; навчатися так, щоб батьки пишалися нами; із вдячністю слухати їх поради та настанови; не засмучувати батьків своєю поганою поведінкою.)

Учень 2. Однією з найважливіших вимог народної моралі була діяльна любов до людей, що, перш за все, мала виявлятися у наданні допомоги ближньому. Головним моральним обов’язком була, передусім, поміч тій людині, яку спіткало нещастя. Хворим носили їжу, допомагали по господарству, погорільцям надавали притулок, годували їх, дарували одяг, відбудовували хату. Особливо піклувалися про сиріт, носили їм гостинці, призначали їм опікунів. Велика моральна відповідальність за їх виховання лягала на хресних батьків.

Однак, що потрібно зробити для того, щоб ці згадані добрі звички і традиції, оте всенародне милосердя, яке здавна було властиве нашому народові, зберегти навіки? Напевно, треба менше говорити про добро, а просто проявляти милосердя до тих, хто потребує підтримки.

Кожна  людина дотримується певних моральних принципів, норм, правил, поглядів, переконань. Адже від цього залежить її життя, спілкування з людьми. Добрі слова і вчинки спрямовані на порозуміння  між людьми, взаємодопомогу, підтримку одне одного. Вони породжують радість, задоволення, повагу, любов між людьми.

            Вправа «Мої відповідальні вчинки»

Я б хотіла, діти щоб ви усвідомлювали свої вчинки, несли за них відповідальність, бо без відповідальності за них, не буде добра  і милосердя.

            Ось у нас є плакат: «Мої відповідальні вчинки». На ньому п’ять хмаринок – п’ять принципів відповідальності.

Бо добро і милосердя може бути тільки, тоді, коли ви берете відповідальність за тих, хто з вами поруч.

            Принципи відповідальності. Плакат

1.      Я несу відповідальність за все, що роблю.

2.      Я несу відповідальність за своє навчання.

3.      Я несу відповідальність за своє шанобливе ставлення до людей, до батьків.

4.      Я несу відповідальність за своє місто, країну і цілий світ.

5.      Я несу відповідальність за дбайливе ставлення до довкілля та збереження його для наступних поколінь.

Учитель.

            Діти! Що є головним для кожного з вас, що є найважливіше для вас?

            Підійдіть до дошки і позначте той принцип хмаринкою, який є для вас пріоритетом.

Учитель. У сьогоднішніх скрутних реаліях усім нам живеться нелегко. Проте варто пам’ятати, що поруч з нами знаходяться люди, яким ще важче. Тож ми не повинні залишатися осторонь чужої біди та «закривати очі» на нещастя інших. Упевнена, що кожен із нас зможе допомогти ближньому та покращити його життя. Нині досить актуально звучать слова Олеся Гончара: «Будь добрим! Зроби людині, хоча і незнайомій, бодай маленьке добро і відчуєш, як стане легше і світліше на душі, у ній запанують людяність і чистота».

   Делікатністю, мовною красою відзначалося спілкування українців. Велике значення надавалося привітанню. У селі існував звичай вітатися з усіма, не залежно від того, чи знайома ця людина. Молодший мав вітатися першим - інакше будь-хто зі старших зупиняв його і присоромлював. За правилами спілкування, починаючи розмову, годилося поцікавитись здоров’ям, самопочуттям.

При зустрічі тактовна людина не ставила прямих питань, наприклад, «Куди йдете?». Делікатний чоловік натомість запитував:  «Чи далеко зібралися?», «Чи далеченько ходили, чи натомились?». У випадку сумніву щодо доречності сказаного перепрошували: «Перепрошую за слово», «Пробачте за слово».

Абсолютно некультурним вважалося не вибачити людині, якщо та перепрошує і хоче помиритися.

Розмовляючи з людиною, не годилося перебивати, треба було належно вислухати й відповісти з чемністю. Казали, що добра людина лагідно відповідає і дивиться в очі.

Увічливою та вихованою людиною не народжуються, а стають. Для того, щоб навчитися цим чеснотам, потрібне уміння стежити за своєю поведінкою в різних життєвих ситуаціях, критично ставитися до себе та намагатися виправити погане в своєму характері. Пам’ятайте, що вихована людина навіть у темряві і на самоті залишається вихованою!

Гра «Ввічливі слова».

 Давайте об’єднаємося у дві групи. Вам потрібно по черзі виходити до дошки і записувати слова: І група - привітання, ІІ група - побажання.

Орієнтовні записи:

Привітання                      Побажання

Вітаю Вас!                      Успіхів Вам!

Салют!                       Усього доброго!

Привіт!                       Бажаю Вам щастя!

Зі святом Вас!                    На здоров ’я!

Доброго ранку!               Приємного відпочинку!

Великим безчестям вважалася зрада та зречення рідної мови.

-Необхідно володіти тим скарбом, яким ми маємо право гордитися і за який нас будуть шанувати інші. Вивчати мови інших держав дуже схвально. Недаремно кажуть: «Скільки знаєш ти мов, стільки разів ти людина». Однак, при цьому, не слід забувати свого історичного коріння, забувати та зрікатися своєї рідної мови. Навпаки, варто ще більше та досконаліше вивчати її.

Необхідною умовою збереження честі вважалось у народній моралі шанування правдивості. Батьки вчили своїх дітей змалечку: «Ніколи неправди не говорити, бо кого спіймають на неправді, тому вже хоч би й божився, не повірять». Парубків та дівчат, які полюбляли прибріхувати, виганяли з музик та вечорниць. Великим безчестям вважалось злодійство. Якщо хтось спіймався на цьому, то мусив зі своїм «здобутком» ходити по селу і просити вибачення.

У народних звичаях, обрядах, фольклорі опоетизовувалось добро, любов до рідної землі. Земля вважалася святою, її не дозволялося ображати, сварити, проклинати чи навіть бити ногою або лозиною.

Поетична хвилина. (Діти виконують пісні або вірші про рідну землю, Україну.)

Учитель. Моральні цінності в суспільстві втілені також у прислів’ях, приказках, крилатих виразах, які живуть сотні років, утілюючи найвищу мудрість - як бути Людиною. Уважно прочитайте кожне прислів’я і виберіть те, зі змістом якого згодні найбільшою мірою. Поясніть свій вибір.

Прислів’я.

o   Щасливий той, у кого совість спокійна.

o   Сором не дим, очі не виїсть.

o   Не хлібом єдиним жива людина.

o   Живеться, у кого грошик ведеться.

o   Кому щастя служить, той ні про що не тужить.

o   Де щастя плодиться, там і заздрість народиться.

o   Гроші-справа наживна.

o   Тільки той не помиляється, хто нічого не робить.

o   Всякий сам коваль свого щастя.

o   Як проживеш, так і прославишся.

o   Всяка птиця свою пісню співає.

o   Ніхто мені не указ.

o   Усякий за себе відповідає.

o   Моя хата скраю, я нічого не знаю.

o   Не май сто рублів, а май сто друзів.

o   Учіння - світло, незнання - пітьма.

Учитель. Моральний досвід людства втілено у фольклорних творах - казках, переказах та в художній літературі. Сьогодні я хочу прочитати вам притчу. Притчі (премудрості) впливали на формування духовних і моральних законів суспільства. Притча - це не тільки узагальнення досвіду людського життя, але й простір для нескінченного пояснення цього досвіду.

Перстень царя Соломона

Жив собі цар Соломон. Попри його величезну мудрість, життя царя було сповнене неспокоєм та сум’яттям. Одного разу вирішив він звернутися за порадою до придворного мудреця:

 Допоможи мені. Багато речей та подій в житті здатні вивести мене із себе. Я надто запальний, і це страшенно ускладнює моє життя!

Вислухавши, Мудрець відповів:

 Я знаю, як тобі допомогти. Одягни цей перстень - на ньому висічено фразу: «Це мине». Коли тебе охопить сильний гнів або величезна радість, просто подивися на цей напис, і він протверезить тебе. У цьому ти знайдеш порятунок від запальності!

Соломон прислухався до поради Мудреця й зумів віднайти спокій. Але якось, під час одного з нападів гніву, він, як зазвичай, глянув на перстень, але це не допомогло - навпаки, цар ще більше знавеснів. Соломон зірвав персня з пальця й хотів пожбурити його якнайдалі в ставок, але раптом побачив, що на внутрішньому боці прикраси теж є якийсь напис. Він придивився і прочитав: «І це теж минеться...».

Учитель.

 Про що у вашому житті ви можете сказати: «Це мине»?

 А що залишиться назавжди?

А тепер запишіть рецепт щастя від психолога Олени Літковської. Пропонуємо його щодня «готувати» на сніданок:

 Візьміть чашу терпіння.

 Додайте повнісіньке серце любові.

 Киньте дві пригорщі щедрості.

 Хлюпніть туди ж гумору.

Посипте добротою, додайте якнайбільше віри й все це добре перемішайте!

Учитель. Шукаючи відповіді на питання «Як нам жити?», ми часто звертаємось до великих людей: письменників, філософів, митців, учених. Перед вами праця видатного педагога, нашого земляка В.О. Сухомлинського. Давайте знайдемо «азбуку моральної культури» . Подивимося, у яких вимогах вона виражається. (Діти знаходять і зачитують.)

 Ти живеш серед людей. Кожен твій вчинок, кожне бажання відбивається на людях, які тебе оточують. Є чітка межа між тим, що тобі хочеться, і тим, що можна. Перевіряйте свої вчинки запитанням до самого себе: чи не чиниш зла, незручності чесним людям? Роби все так, щоб хорошим людям було добре, а злим - нестерпно.

 Ти користуєшся благами, створеними іншими людьми. Плати їм за це добром.

 Всі блага і радощі життя створюються працею. Без праці немислиме чесне життя. Народ учить: «Хто не працює, той не їсть», - назавжди запам’ятай цю заповідь, умій бути гнівним, нетерпимим, непримиренним до неробства, лінощів, недбайливості, пустого».

 Будь добрим і чуйним до людей. Допомагай слабшим і беззахисним. Допомагай товаришеві у біді. Поважай і шануй матір і батька - вони дали тобі життя, виховують тебе, хочуть, щоб ти став чесним громадянином, людиною з добрим і непримиренним до зла серцем. Твоя любов до батьків - це твоя праця в ім’я того, щоб вони були раді за твою громадянську красу, честь, гідність. У доброті та великодушності щодо чесних, добрих, безпорадних, беззахисних - не слабкість, а сила. Безсердечність породжує байдужість, байдужість породжує себелюбство, а себелюбство - джерело жорстокості.

Підсумок уроку

Вправа «Незакінчене речення».

 Ставтеся до інших людей так, ... (як хотіли б, щоб вони ставилися до вас).

 Пам’ятайте про закон «відбиття». Як ви до людей, ... (так і вони до вас).

 Намагайтеся в людях бачити більше ... (гарного).

 Поважайте себе. Людина, яка любить і поважає себе, ... (може любити і поважати інших).

 Ввічливість і доброзичливість стосовно одне одного ... (прикрасять спілкування).

«І, починаючи засинати, запитай себе, кого і чим порадував ... (ти за день)».

Заключне слово вчителя. Ось і закінчився наш Перший урок. Сьогодні ми з вами з’ясували, що українці завжди цінували братерство, честь, відданість, повагу, вдячність. Сподіваюся, що всі ми станемо більш терпимими та милосерднішими, і цей урок переросте в щоденну потребу робити добро. Вірю, що ви зможете виховати в собі високі моральні якості та не втратити власну індивідуальність

Виховна година на тему: «Мандрівка планетою «Професія»»

Мета:

§  дати загальні уявлення про професії;

§  ознайомити з типами професій;

§  допомогти учням у виборі майбутньої професії; 

§  розвивати цілеспрямованість, працелюбність, наполегливість, навички з метою орієнтації їх на свідомий вибір майбутньої професії; 

§  виховувати ціннісне ставлення до праці,повагу до людей різних професій .

Хід заняття

Вдало вибери професію,

Вклади в неї свою душу,

Тоді щастя само тебе відшукає. К. Д. Ушинський

І. Привітання

Рада вас усіх вітати, від душі добра бажати.

За вікном відходить осінь, а у класі мрія просить –
Вчитись, вміти, пізнавати, – шлях життєвий обирати.
Тож хай сяють радо лиця у майбутнє мрія мчиться
Будем разом ми учитись, спілкуватись і трудитись.
Бажаю бути активними, творчими, впевненими, відкритими, ініціативними, сміливими……
ІІ. Мотивація (моделювання ситуації з прикріпленням епіграфу заняття)
Український філософ Григорій Сковорода вважав, що якщо людина усвідомлює для чого народжена, працює з приємністю, тоді вона щаслива «Ори землю або носи зброю, займайся купецькою або мистецькою справою – роби те, для чого народжений»
Адже займатись тим, що тебе цікавить,що ти вмієш і тоді праця і професія принесе радість і буде найважливішою умовою відчуття життєвої повноцінності.

ІІІ. Гра «Розкодуй».
До кожної букви слова «професія» придумати слово – характеристику.

П – …………………….практичність, професіоналізм, порядність

Р – …………………….. розум, робітничий, рішучість

О – ……………………..обладнання, обмін досвідом

Ф – ……………………..фанатичність, фантазія

Е – ……………………ерудиція, енергійність

С – ……………………службовий, соціальний,

І – …………………….ініціативний, інтелектуальний

Я – ……………………якісний, яскравий
Що ж найголовніше з перерахованого? З чого почати вибір?

 Вибір професії – це друге народження людини. Це питання досить складне й серйозне. Адже вибір професійного шляху багато в .чому визначає нашу долю. Кожна окремо взята професія – це цілий світ, цікавий і незвичайний. Існує багато різних спеціальностей, тому вибір професії – це задача з багатьма невідомими. 

Професія — це певний вид праці,сталий та відносно широкий рід трудової діяльності, що вимагає певних знань і навичок набутих в результаті спеціальної підготовки, досвіду роботи і є джерелом існування – про що написано у тлумачному словнику.

У кожній професії є свої різновиди праці, які називають спеціальностями. Наприклад, немає професії «учитель всього», а є учитель початкових класів, математики, фізики, а інженер може бути інженером-електриком, програмістом, механіком.

Світ професій дуже великий: їх налічується близько шести тисяч. Існує кілька класифікацій: за знаряддями праці (ручні, механізовані, автоматизовані, комп’ютеризовані, функціональні), за галузевою ознакою (промислові, будівельні, транспортні, ), за умовами праці (робота вдома, на повітрі, в незвичайних умовах).

ІV. «Відгадай професію»

Цікаво! Чи ви орієнтуєтесь, які предмети належать до тієї чи іншої професії. Хто вгадає, кому це належить?

§  Фонендоскоп, дзеркальце, термометр, шприц, білий халат (лікар);

§  Ножиці, гребінець, фен, шампунь, дзеркало (перукар);

§  Рахівниця, калькулятор, цифри, комп’ютер, гроші(економіст);

§  Казки, оповідання, вірші, комп’ютер, книжка (письменник)

§  Жнива, колосок, поле, спека, комбайн (комбайнер).

 Спеціаліст по фарбуванню приміщень, будівель. (маляр)

• Спеціаліст по виготовленню виробів з металу. (токар)
• Спеціаліст по вихованню і навчанню дітей. (педагог)
• Спеціаліст по збірці і налагодженню механічного обладнання (слюсар)
• Спеціаліст по обробці металів вибиванням та вдавленням (чеканщик)
• Спеціаліст по обслуговуванню та ремонту радіо апаратури (радіомайстер)
• Спеціаліст по ручному кованню металу (коваль)

V. Букет професій (Робота в парах)

Існує психологічна класифікація, запропонована Є.Клімовим. В основу цієї класифікації покладено поділ професій за предметом праці:

Людина – техніка

Людина – природа

Людина – людина

Людина – знакова система

Людина – художній образ

Проаналізуємо особливості кожної категорії професій.

 «Людина-людина» (вчитель, лікар, міліціонер, офіціант, стюардеса, журналіст, продавець) Праця людей професії «людина — людина» спрямована на процеси навчання, виховання, управління, медичне та торгове обслуговування тощо інших людей. Зрозуміло, що важливим у роботі професій цього типу є такі якості: потреба у спілкуванні, уміння розбиратися в людських взаєминах, гарна пам'ять, терпіння, сталий настрій у процесі роботи з людьми.

«Людина-природа» (агроном, садівник, зоотехнік, лісник, біолог, ветеринар,геолог)

Професії людини, пов'язані з живою природою (рослинні та тваринні організми, мі­кроорганізми), належать до категорії «людина — природа». Даний вид професії передбачає наявність ініціативи та самостійності у вирішенні конкретних задач, творчу уяву.

«Людина-техніка». (водій, токар, інженер, металург,шахтар , будівельник, електрик) . Категорія «людина - техніка» передбачає наявність як предмета праці різноманітної техніки. Сюди належать всі професії, пов'язані з обслуговуванням техніки, ЇЇ ремонтом, установкою і налагодженням, виробництвом та збиранням обладнання

«Людина-художній образ». (артист, скульптор, художник, письменник, дизайнер, перукар, фотограф).  Професії, пов'язані з образотворчою, музичною, художньою діяльністю, належать до типу «людина — художній образ». З-поміж найважливіших вимог виділяють: наявність здібностей до мистецтва, творча уява, образне мислення, працелюбність, цілеспрямованість.

«Людина-знакова система». ( бухгалтер, економіст, математик, програміст, перекладач, оператор, конструктор). Якщо об'єктом праці виступають різні знаки: цифри, рисунки, схеми, фізичні та хімічні символи, ноти і т.д., то такі професії відносять до категорії «людина — знакова система». Людина, яка працює зі знаками, повинна володіти гарним абстрактним мисленням, відтворювальною уявою, мати гарну зосередженість, стійку увагу, посидючість.

VІ. Повідомлення учнів.

Бренд-менеджер – людина, що має переконати суспільство, що їх товар найважливіший. Наприклад, про звичайний кефір він говорить, що це супер – напій для успішних людей.

Креативний директор – людина, котра потрібна на телеканалах, в рекламних агенціях, пресі і книжкових видавництвах. Основне завдання цієї людини – створювати нові образи, нестандартні ідеї і оригінальні ходи.   

Логістик – працює у галузі економічної науки, що вивчає теорію оптимального управління матеріальними, інформаційними та фінансовими потоками.
Дизайнер – найпопулярніша професія сьогодні, модна та високооплачувана.Головним завданням дизайнера є гармонійне поєднання корисності, зручності та краси в промислових виробах, побутових приладах, меблях, інтер’єрах квартир, офісів, житлових масивах та інших об’єктах. Він прагне, щоб усе те, над чим він працює, забезпечувало надійність, привабливість, конкурентно спроможність.
VII. Вправа «Най – най».

Зараз вам буде запропоновано незвичні характеристики професій. Ви повинні назвати ті, які на вашу думку найбільше відповідають цій характеристиці. Наприклад, яка найгрошовитіша професія ?

- найзеленіша...                - найсолодша...

-найкольоровіша...            - найдитячіша...

-найнепристольніша...            - найсмішніша...

-найкомунікативніша...            - найсерйозніша...

Учні по черзі відповідають на запитання.

VІIІ. Пазли «Мудрі перли»
Життя постійно ставить людину перед вибором. У дитинстві у багатьох з вас була улюблена іграшка, в школі ви надаєте перевагу найцікавішим на ваш погляд предметам, обираєте товаришів, друзів. І в основі вибору кожного із вас свої критерії, своє уявлення про добро і зло, правду і кривду. Обираючи ж професію, ви маєте зважити всі за і проти того чи іншого заняття. Обов’язково, радитися з батьками, прислухатися до свого серця. І не забувати народну мудрість «Хочеш їсти калачі – не сиди на печі». Адже, щоб отримувати задоволення від роботи і заробляти гроші треба працювати. Тому, зараз ви спробуєте скласти пазли, у яких сховані справжні дорогоцінні перли народної творчості, і пояснити їх зміст.
Справа майстра величає
Без труда – нема плода
Бджола мала, а й та працює
Посієш вчасно – вродить рясно

Не одяг прикрашає людину, а добрі діла

IX. Гра-пантоміма. «Покажи професію»

Назви професій: фотограф, вчитель, техпрацівник, модель, водій, художник, офіціант, танцюрист, продавець, лікар,кухар.
Коли ви підростете , ви зможете правильно визначитися, що вам до вподоби найбільше. Прислухаючись до своїх уподобань ви самі оберете професію. А поки що, давайте помріємо разом і кожен з вас напише на зірочці, яка знаходиться у вас на парті назву професії, яку хотів би обрати. А також коротко дайте відповіді на поставлені запитання: чому ви хочете обрати цю професію, що ви вже вмієте робити, де плануєте навчатись цієї професії і де працювати. По бажанню ви поділитись з нами своєю мрією.
Х. Підсумок.
Зробити правильний вибір – значить обрати таку професію, яка потрібна суспільству. Крім того, вона повинна бути доступною для вас, відповідати вашим природним здібностям, знанням і вмінням. І найголовніше – обрана професія має приносити радість, достаток, задоволення. І завжди пам’ятайте: остаточний вибір тільки за вами, тому що вибираючи професію, ви обираєте долю.

Хай летить, як птах крилатий, мрія з краю в край.

Час спливе і життя скаже: «шлях свій вибирай!»

І винось з уроку перли – професії різні

прислухайсь до свого серця, повір своїй мрії. 

Мені здається, що саме час зачитати вислів великого педагога Костянтина Ушинського : Вдало вибери професію,

Вклади в неї свою душу,

Тоді щастя само тебе відшукає.

К. Д. Ушинський

Діти, шукайте своє щастя, думайте, вчіться, робіть вибір. І найголовніше – повірте у себе. Ви все зможете, вам все вдасться. Дякую вам за підтримку, за активну роботу на занятті, бажаю здійснення ваших мрій, та досягнення в майбутньому успіхів.

Тема. Про культуру поведінки

Мета: повторити і закріпити відомі правила поведінки, вивчити ще невідомі правила, показати красу культурної поведінки і непривабливість безкультур'я, виховувати ввічливість, доброту, людяність, чесність, необхідність культурної поведінки.

Хід заняття

Якщо когось з вас запитають про культуру поведінки, то можна почути різні відповіді, наприклад: вміння бути ввічливим, скромність і акуратність, повага до старших. .І кожна з ваших відповідей містить у собі долю істини. Насправді поняття про культуру значно ширше і важливіше. Поведінка людини – це її вчинки, справи, висловлювання. Власне, за поведінкою і визначається культура людини. Часто ми чуємо; це людина високої культури або це некультурна людина.

- Ми з вами добре знаємо, що суспiльство може досягти розвитку тiльки тодi, коли буде складатися з розвинутих особистостей, які умiють гарно вчитися, використовувати свої знання на практиці, гарно поводитесь в колективi, громадських мiсцях, умiютъ дружити і цінувати один одного. Отже, сьогоднi ми з вами почнемо розмову про нашу поведiнку, розглянемо, як вона впливає на наші успiхи у навчаннi, навчимося поводити себе в колективi, ознайомимося iз правилами культурної поведiнки.

• Що ж таке культура?

(Це акуратність і ввічливість, чуйність і скромність, смак і культура мови. І це не вроджені властивості людини. Людина не народжується з ними, вона набуває їх в процесі життя. Кожен при бажанні може виробити в собі будь-яку рису характеру.)

• Я вважаю, що культура – це щось особливе. І стати культурною людиною справа нелегка. Тут потрібне не тільки бажання, а й постійна праця, наполегливість, воля.

• Якою повинна бути культурна людина?

• Культурна людина, в першу чергу, повинна бути охайною.Культурна людина перш ніж щось сказати, подумає. Адже в народі говориться: ” Слово – не горобець, вилетить – не впіймаєш “. Тому в розмові з іншими слід добирати такі слова, якими краще можна висловити свою думку, почуття. Слова ввічливості: прошу, будь ласка, добрий день, до побачення, вибачте і ін., є цінним надбанням людства. Тому всі, при потребі, повинні вживати їх у своєму мовленні.

Культурна людина завжди скромна, вона не вихваляє себе, не прагне до чогось надзвичайного, до слави, яку не може осягти. Бо, як говориться в прислів’ї :”Зрілий колос з зерном до землі гнеться. А порожній угору пнеться”.

• А чи вважаєш ти себе культурною людиною?

• Чи є у нашому класі культурні люди?

• Що потрібно для того, щоб стати культурним?

• Чи потрібні культурні люди?

• Які приклади культури поведінки старших ви найчастіше спостерігаєте?

• Чому часто можна побачити хлопців, які, зайшовши до приміщення, не скидають головних уборів?

• 3 якою людиною вам краще спілкуватися культурною чи некультурною?

Рівень нашої культури знаходиться у прямій залежності від особистих прагнень, особистої ініціативи. Жити  — це значить вдосконалювати себе щоденно, бо тільки в боротьбі зі своїми недоліками і слабинками може народитися прекрасне: і доброта, і чуйність, і чесність, і знання, і духовність.

Жити серед людей – не просто. В суспільстві кожен відіграє певну роль. Потрібно постійно вчитися поводити себе згідно з прийнятими нормами поведінки.

Відомий педагог В.О.Сухомлинський заповідав молоді: ” Умій відчувати поряд з собою людину, умій розуміти її душу, бачити в її очах складний духовний світ – радість, горе, біду, нещастя. Думай і відчувай, як твої вчинки можуть відбитися на душевному стані іншої людини. Не причиняй своїми вчинками, своєю поведінкою болю, переживань іншим людям. Умій підтримати того, у кого горе. Пам’ятай, що воно може бути і у тебе. Умій виховати себе так, щоб ти ненавидів хамство, некультурність, неввічливість”.

Риси характеру, які треба в собі розвивати:

• тактовність

• чесність

• правдивість

• уміння дотримати слова

• точність

• акуратність.

Важлива риса вихованих людей — скромність. Скромна людина самокритична і вимоглива до себе, не переоцінює власні можливості. Вона не прагне виділитися зовні, не буде голосно розмовляти в автобусі, не стане хвалитися своїми заслугами.

Риси характеру, яких треба позбутися:

• егоїзм, самолюбство

• заздрість

• зазнайство

• підлабузництво і недбальство

• неточність

• неакуратність

• схильність говорити неправду.

А тепер кілька слів про звички. Вони мають велике значення для людини, адже це та «цегла», з якої складається її життя, способи досягнення нею своєї мети, манера спілкування з іншими людьми — словом, усе те, що визначає долю людини.

Звички поділяються на ко¬рисні і шкідливі. Наприклад, гігієнічні (вмивання, ранкова гімнастика тощо) чи моральні (ввічливість, дисципліна, уважність) — корисні звички. А ось куріння, пияцтво, наркоманія — шкідливі.

У багатьох людей через відсутність звички вчасно робити те, що потрібно, формуються такі риси характеру, як легковажність, упертість у вчинках.

Культури поведінки людина вчиться протягом усього життя.

Давайте проаналізуємо деякі ситуації:

а) вдома;

б) на вулиці;

в) у транспорті;

г) в театрі.

Ситуація перша

Розкажіть про вашу поведінку вдома, з батьками: постіль, ранковий туалет, сніданок, посуд, домашнє господарство.

Ситуація друга

Як поводитися на вулиці

1. Перед тим, як вийти на вулицю, подивись у дзеркало — чи все гаразд у твоєму костюмі.

2. Зустрівши знайомих, вітайся першим.

3. Вітаючись зі старшими, першим руки не подавай. Почекай, поки це зроблять вони.

4. Вітаючись, зніми кашкет або капелюх і не одягай, поки не потиснеш руки.

5. Подаючи руку, зніми з неї рукавичку.

6. Якщо назустріч іде старший за тебе або дівчинка — дай дорогу.

7. Якщо поруч послизнувся перехожий — підтримай його під руку. Якщо він упав — допоможи підвестися.

8. Сідаючи в трамвай або автобус, пропусти першим у двері свого супутника або супутницю. Якщо підійде дідусь, бабуся або жінка з маленькою дитиною — пропусти їх уперед.

9. Бажаючи звернути на що- небудь увагу свого супутника, не показуй пальцем — зумій показати поглядом.

10. Переходь вулицю тільки в місцях, позначених знаком переходу.

11. Переходячи вулицю, подивися спочатку ліворуч — чи не рухається на тебе транспорт. Дійшовши до середини, подивися праворуч — чи не загрожує звідти небезпека.

12. Не перебігай вулицю перед транспортом, що рухається. Почекай, поки він зупиниться або проїде.

13. Якщо на перехресті є світлофор, переходь вулицю лише на зелене світло.

14. Автомобілі, автобуси, тролейбуси, що стоять, обходь тільки ззаду, трамвай — тільки спереду.

Тепер розглянемо конкретні ситуації.

1. На вулиці ви зустріли знайомого. Якими будуть ваші дії?

2. Якої сторони потрібно триматися, якщо немає тротуару?

3. Як обійти людей, якщо ви поспішаєте?

4. Де і як потрібно переходити вулицю?

Ситуація третя

І от від свого будинку ви дісталися до автобусної зупинки.

1. Якою буде ваша поведінка на зупинці до приходу автобуса чи іншого транспортного засобу?

2. Під'їхав ваш автобус. Покажіть, як ви будете заходити в автобус.

3. В автобусі було вільне місце, ви сіли, але на одній із зупинок увійшла ваша однокласниця (однокласник, учитель, незнайома людина). Якими будуть ваші дії?

4. Правила виходу з автобуса. (Чоловік виходить першим і допомагає вийти жінці.)

Нарешті ви прийшли до школи.

1. Ви зустрілися з товаришем.

2. Повз вас проходить учитель, який не викладає у вашому класі.

3. Ви проходите повз учителів, один із яких не викладає у вашому класі.

4. Розпочався урок, до класу заходить учитель.

5. Ви хочете дати відповідь на запитання вчителя.

6. Вам потрібно вийти з класу.

Ситуація четверта

У вихідний день ви пішли в кінотеатр, хлопчик і дівчинка заходять до зали.

1. Хто повинен заходити першим?

2. Покажіть, як ви будете проходити до свого місця, якщо воно у середині ряду, а крайні місця уже зайняті. (Чоловік іде першим.)

3. Чи потрібно коментувати події на екрані?

4. Ви запізнилися до початку. Якими будуть ваші дії?

 А тепер послухайте, як правильно поводитися в громадських місцях.

1. Коли буваєш у театрі, кіно, читальні, музеї, на виставці, лекції, пам'ятай, що ти тут не сам. Поряд із тобою — твої товариші. Поводься так, щоб не заважати їм.

2. Приходь у театр своєчасно. Адже всі актори, музиканти, ка¬пельдинери, працівники сцени прийшли заздалегідь. Вони подба¬ли про те, щоб тобі не довелося чекати початку. Будь чемний щодо них і не запізнюйся теж.

3. Краще прийди до театру на 10—15 хвилин до початку, щоб не поспішаючи роздягтися, поправити зачіску, купити і прочитати програму, знайти своє місце.

4. Номерок від пальта сховай у кишеню. Якщо будеш крутити його в руках, упустиш під час дії, а то й загубиш у темряві.

5. Пробираючись до свого місця, проходь уздовж ряду обличчям до тих, хто сидить.

6. Коли ти вже сів, а повз тебе хто-небудь проходить, підведись і дай дорогу.

7. Сідай на те місце, яке позначене на квитку. Якщо твоє місце виявиться зайнятим і його не схочуть звільняти, не заводь суперечки, попроси чергового з'ясувати непорозуміння.

8. Під час дії не розмовляй. Поділитися думками з товаришем зможеш під час антракту.

9. Не постукуй ногою в такт музиці — це заважає слухати сусідам.

10. Не аплодуй під час дії, дочекайся кінця вистави.

11. Не їж під час дії, потерпи до антракту.

12. В антракті розмовляй тихо, так, щоб чув тільки твій співрозмовник. Будь скромним — не думай, що всіх цікавить саме твоя думка про виставу, картину, лекцію.

13. Не піднімайся з місця, доки не опустять завісу. Часто останні слова п'єси — найважливіші.

14. Не поспішай у гардероб за своїм одягом. Скільки б не було в театрі людей, усі встигнуть одягтися за 15 хвилин.

Підсумок заняття.

 Сьогодні ми проаналізували ті правила культури поведінки, з якими зустрічаємося кожної хвилини. Хочеться, щоб ви намагалися бути вихованими людьми: не соромилися піднести важку сумку незнайомій вам жінці чи портфель своїй од-нокласниці; поступитися місцем бабусі чи дівчинці, вміли спілкуватися з оточуючими.

Основні правила поведінки серед людей складалися протягом багатьох віків, закріплювалися в звичаях, освячених народною традицією. Звідси в українській мові слово “звичайний” має одним із значень ” той, хто дотримується встановлених, загальновизнаних звичаїв”, ” вихований”. Звичаї, тобто правила поводження, існували на всі випадки життя. Порушення їх вважалося великою провиною і тягло за собою втрату пошани у людей.

(Учень зачитує «Пам 'ятку».)

Виховуй у собі звичку завжди пам'ятати про тих, хто оточує тебе:

— не проштовхуйся у натовпі, допомагаючи собі ліктями;

— затуляй роте рукою, коли кашляєш або чхаєш;

— не забувай сказати «будь лас¬ка», коли про щось просиш, і по¬дякувати за будь-яку найнезнач- нішу послугу;

— допоможи літнш людині донести важку сумку;

— переведи через вулицю сліпого або бабусю;

— якщо в компанії що-небудь розігрують або ділять — старайся підійти останнім;

— навіть у розмові або грі зав¬жди допомагай слабшому, засту¬пайся за нього.

Ці вчинки, на перший погляд, не такі вже й значні, але саме з таких ось дрібниць і формується характер людини.